Голова ОДА Олег СИНЮТКА: «Наразі дві найбільш болючі точки — це контрабанда та проблеми в лісовому господарстві»

6 вересня 2016р, Інтерв'ю. Прес-служба ОДА

Цьогорічне літо «День», зокрема, провів у Львівській області, до якої завітав зі своєю просвітницькою програмою — виставкою найкращих світлин, представленням книжок та інтелектуальними дискусіями. За час Днів «Дня» на Львівщині журналістам вдалося поспілкуватися з чималою кількістю жителів області, які детально розповіли газеті, чим живе нині регіон. Про зроблене та заплановане, про перспективи та проблеми Львівщини ми вирішили поговорити з головою Львівської обласної державної адміністрації Олегом СИНЮТКОЮ, який протягом останніх двадцяти місяців несе відповідальність за регіон.

«ДЛЯ БУДЬ-ЯКОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ ПИТАННЯ НОМЕР ОДИН Є ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ, ОСКІЛЬКИ КРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ В СТАНІ ВІЙНИ»

— Львівщина — прикордонна територія. Які зараз найбільш «болючі точки» регіону в цьому плані? Зокрема яка ситуація на митниці з боротьбою із контрабандою?

— За сьогоднішньої ситуації для будь-якої частини України питанням номер один є питання безпеки, оскільки країна перебуває в стані війни. Чим більше стихає ситуація на сході, тим більше Росія посилює інший компонент «гібридної війни» — терористичні дії. Львівщина вже двічі була за півкроку до великих неприємностей. Спочатку була спроба замінувати трамвай у Львові, а буквально минулого місяця намагалися підірвати колію, по якій мали б проходити поїзди. В обох випадках професійно спрацювала Служба безпеки та правоохоронні органи, тому сьогодні на Львівщині ми можемо відчувати себе в такій же безпеці, як у східній частині Польщі, Словаччині чи іншій сусідній країні.

Близькість до кордонів Європейського Союзу має як свої позитивні моменти, так і негативні нюанси, пов’язані з міграцією трудової сили в сусідні країни, де вищі заробітки. Дві нині найбільш болючі точки — це контрабанда та проблеми в лісовому господарстві. Сьогодні складно сказати, що ми повністю вирішили проблему з контрабандою. Практично кожного місяця когось із чиновників або інших недобросовісних громадян затримують при спробі провезти контрабанду чи отримати хабара за її провезення. Цю проблему до кінця ще не подолано. Однак, із другого боку, варто поглянути на цифри, якими я хотів би продемонструвати дієвість експерименту, що був проведений після наради, яку провів у Львові Президент України з представниками всіх силових структур щодо боротьби з контрабандою. У цьому плані якраз Львівщина є найуспішнішою. Торік ми тільки за чотири місяці, додатково від розрахункових цифр Мінфіну, отримали 600 мільйонів гривень надходжень від митних зборів, із яких 300 мільйонів пішло на ремонт доріг в області. Цього року, гадаю, ми перевершимо цифру в один мільярд гривень. Ідеться про реальні гроші, які не потрапили комусь у кишеню, не поповнили тіньові схеми, а реально почали працювати на державу та людей.

Щодо проблеми в лісовому господарстві, то ліс для Львівщини — це як бурштин для Рівненщини. Тут слід наголосити, що з приходом нового прокурора та після відвертої розмови, яка відбулася в середовищі правоохоронців, останній період характеризується різким наступом на злочинні схеми в лісовому господарстві. Виявлено «чорнову бухгалтерію», під час обшуків вилучено величезну кількість готівки. Ми відверто поговорили і з громадськими організаціями, і з представниками лісового господарства. Той, хто ще сумнівався, нехай залишить сподівання, що далі діятимуть старі чорні схеми.

«НЕ ТРЕБА БАВИТИСЯ У ВЕЛИКУ ПОЛІТИКУ, А ПОТРІБНО ДОМОВИТИСЯ З ГРОМАДОЮ ТА ПОБУДУВАТИ СМІТТЄПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД»

— Найбільшою проблемою залишається сміття. Це загальноукраїнська проблема, але саме на Львівщині вона прозвучала дуже гостро. На якому рівні повинна вирішуватися «сміттєва» проблема в Україні? На рівні міського голови, рівні облдержадміністрації чи, можливо, на ще вищому рівні?

— Тут треба вжити дуже чітку дефініцію — проблема гостро постала у Львові. У питанні вирішення проблеми дозволю собі зіронізувати: чи потрібно, щоб хтось із членів Кабінету Міністрів пішов би замітати подвір’я чи збирати сміття? Люди обирають собі керівників місцевого рівня, які й повинні організувати господарську діяльність. Якщо керівники місцевого рівня не думають про елементарне вирішення людських проблем — сміття, водопостачання, дороги, то їм не потрібно ці речі затуляти глобальним популізмом чи загальнодержавними амбіціями. Ми за період роботи в області у понад дев’яноста відсотках населених пунктів почали організовано збирати сміття. Якщо півтора року тому сміття організовано вивозили орієнтовно з тридцяти відсотків населених пунктів, а решта викидалося по річках, полях, рівчаках тощо, то цього року ми плануємо завершити питання централізованого вивозу сміття з кожного населеного пункту області. Як наслідок, в області стало чистіше.

Щодо міста Львова, то проблема насправді проста. Не треба бавитися у велику політику, не треба шукати скалку в чужому оці, а потрібно просто домовитися з громадою, отримати ділянку та побудувати там сміттєпереробний завод, як у всіх цивілізованих країнах.

— Скільки саме у львівській ситуації залежить від регіону, міста, а скільки — від центру?

— А що ще може залежати від центру? Центр дав сьогодні для міста Львова та всіх обласних центрів колосальний ресурс. Завдяки тим рішенням і змінам бюджет розвитку, наприклад, Львова, зріс у п’ять разів. Цього року, гадаю, він якщо не перетне мільярда гривень, то буде десь в районі цієї цифри. Мені здається, що центр зробив більш ніж достатньо. А тепер потрібно на місці ці гроші не на рахунку тримати, не вміючи ними розпорядитися задля блага громади, а ефективно використати, інвестувавши в життєво необхідні сфери.

— Створення сміттєпереробного заводу у Львівській області: який прогрес у цьому питанні та хто ним займається?

— На сьогодні ми вже маємо дві сортувальні лінії, які функціонують в Золочеві та Червонограді. Якщо в Червонограді йдеться про комунальне підприємство, то в Золочеві це — приватна структура. Маємо земельну ділянку, виділену під конкретного інвестора в Дрогобичі. І маємо проведені переговори з американською компанією — сподіваюся, що до моменту виходу інтерв’ю вже буде підписано протокол намірів про спорудження найсучаснішого заводу з переробки сміття.

«НЕ МОЖНА ТВОРИТИ ІЛЮЗІЙ, ЩО ПРОЦЕС ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ДУЖЕ ПРОСТИЙ І ЛЕГКИЙ»

— Спілкуючись із представниками місцевої влади Львівщини, неодноразово доводилося чути, що загалом найбільший ризик децентралізації в тому, що керувати буде чим, але не буде за що. Як Львівська область справляється з викликами процесу децентралізації?

— Держава зробила дуже правильний перший крок, коли віддала багато повноважень на місцевий рівень і віддала фінансові ресурси містам обласного значення. Однак сьогодні ще потрібен другий крок — зміни в Конституцію, які заблоковано на рівні Верховної Ради. Внаслідок того, що перший крок зроблений, а другий — відтягується, дисбаланс поглиблюється, багатий стає ще багатшим, а бідний залишається таким, як і був.

У питанні формування спроможних громад очевидно, що Львівщина не пасе задніх. Однак не можна творити ілюзій, що цей процес є дуже простий і легкий. Надзвичайно важливе спілкування з людьми, адже всі вони мають різні переконання та підозри. Кожна громада зі своїми амбіціями будує власні плани, а їх треба об’єднати разом. Утім, переконаний, що цей етап незворотний, і ми його пройдемо достойно.

— Останнім часом багато було дискусій щодо перспективи створення найбільшої в Україні об’єднаної територіальної громади в Пустомитівському районі. Яка позиція ЛОДА в цьому питанні?

— Тут постає питання: а хто взагалі пропонував єдину Пустомитівську територіальну громаду? У нас люблять запускати різноманітні фейки, які потім усі жваво обговорюють. В офіційній пропозиції, яка представлена Львівською ОДА, в Пустомитівському районі пропонується створити чотири об’єднані громади. Іншої офіційної пропозиції не було. А те, що йде дискусія, — це нормально. Ми ж не хочемо ходити строєм, як у Радянському Союзі. Сьогодні ми маємо переконати людей. Ось є хороший приклад у Золочівському районі, коли ми запропонували одну велику громаду, а люди приїхали до нас зі своїми пропозиціями та обґрунтуваннями. Ми поговорили, вивчили їхні цифри та розрахунки — і я тоді сказав, що все логічно й набагато краще за те, що розроблено в кабінетах адміністрації, тому пропозицію підтримуємо та рухаємося вперед. Немає заангажованості й твердолобості. Як краще, так і зробимо. Популізм і демагогія — не для цього випадку.

«Є АМБІЦІЯ БУТИ РЕГІОНОМ НОМЕР ОДИН»

— Під час зустрічі з депутатами Європарламенту ви зазначили, що в області, зокрема на реформу децентралізації, кошти намагаються залучати також із зовнішніх джерел. Яка ситуація на даний момент?

— Є два великих проекти. Перший — американського агентства з питань розвитку, а другий — Європейського Союзу. Ми обом міжнародним інституціям подали свої пропозиції. Також є проект Державного фонду регіонального розвитку для об’єднаних громад — сюди також було подано пропозиції. Ми використовуватимемо будь-які інструменти, які стануть в пригоді чи для об’єднаних громад, чи в інших сферах. Нам дуже потрібні гроші для того, щоб здійснити реальні зміни в області.

— Як охарактеризуєте нинішній інвестиційний клімат Львівщини?

— Нещодавно Президент брав участь у відкритті заводу на чотири тисячі робочих місць. До речі, японська компанія Fujikura в жовтні планує відкрити й друге підприємство. Також Президент заклав капсулу під будівництво у районному центрі заводу на дві тисячі робочих місць (ідеться про будівництво заводу французької компанії Nexans у Бродах. — Ред.). Окрім того, ще є інвестори з Бельгії, Туреччини, Нідерландів... Між іншим, голландські інвестори якраз незабаром відкривають своє підприємство у Буському районі. Мені здається, що за динамікою припливу інвестицій Львівщина на сьогодні є найкращою. Тут відіграють роль як об’єктивні фактори (географія розташування області, близькість до ЄС, віддаленість від зони бойових дій), так і суб’єктивні речі. Якщо наш сектор супроводу інвестиційних проектів одночасно веде 15 проектів, не вимагаючи хабарів у інвесторів, а всіляко їм допомагаючи та заохочуючи їх, то це приваблює. Цей суб’єктивізм необхідно нарощувати та привертати позитивну увагу до Львівщини. Є амбіція бути регіоном номер один.

Ключові слова:

інтерв'югазета День

Відео

Інформація про черги на кордоні Інформує ДФС

 


Інформація про підрозділи митного оформлення
Інформує ДФС


МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

Ми в Twitter

Ми у Facebook

АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ