26 лютого 2015

Президент України Петро Порошенко підписав Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд». Заступник Глави Адміністрації Президента — координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов, коментуючи підписаний документ, зазначив: «Закон спрямований на очищення суддівського корпусу, підвищення відповідальності суддів, спрощення доступу громадян до правосуддя, забезпечення передбачуваності судових рішень, удосконалення роботи судової системи в цілому та забезпечення реальної реалізації права громадян на справедливий, чесний та неупереджений суд». Закон, прийнятий Верховною Радою 12 лютого, запроваджує прозорий та публічний порядок призначення суддів на будь-які посади виключно на підставі конкурсу. Конкурсна процедура передбачена і при формуванні Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції. Законом підвищуються вимоги і до кандидатів на посаду судді, і до кандидатів на посади членів ВККС та ВРЮ. Суддівська кар’єра залежатиме виключно від професійних якостей судді. Запроваджується інститут суддівського досьє, в якому зберігатиметься інформація як щодо роботи кожного конкретного судді (як суддя приймає рішення, який відсоток рішень переглядається судами вищих інстанцій, які причини перегляду таких рішень тощо), так і щодо відповідності судді критеріям, які ставить до нього антикорупційне законодавство. Кар’єра судді залежатиме також від відповідності морально-етичним критеріям. Разом з тим, Законом «Про забезпечення права на справедливий суд» передбачено чітке визначення підстав та порядку здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів, розширено перелік дисциплінарних стягнень, встановлено чіткі строки притягнення суддів до відповідальності та строки погашення дисциплінарних стягнень. Водночас встановлюються гарантії захисту прав суддів та змагальності в дисциплінарному провадженні. Розширюються гарантії рівності громадян перед законом і судом, гласності та відкритості судового процесу, обов’язковості рішень суду. Відкритою стає вся інформація щодо суду, який розглядає справу, стадії її розгляду, місця та часу засідань, забезпечується відкритий доступ до всіх судових рішень. Також законом гарантується право кожного бути присутнім на судовому засіданні, проводити фото- та відеозйомку. Висновки ВСУ щодо застосування норм права стають обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, а всі суди нижчих інстанцій мають враховувати їх при вирішенні справ. Зазначені зміни спрямовані на однакове застосування судами норм матеріального та процесуального права та забезпечення передбачуваності судових рішень. У Законі враховано понад 50 рекомендацій Венеціанської комісії, Консультативної ради Європейських суддів та інших міжнародних організацій щодо вдосконалення законодавства України про судоустрій і судочинство.

14 жовтня 2017

Шановні співвітчизники! Сьогодні, 14 жовтня, у День захисника України та свято Покрови Пресвятої Богородиці ми відзначаємо 75-ту річницю створення Української повстанської армії. Армії, що від перших днів її створення і до завершення боротьби проти поневолювачів рідних земель була справді народною, оскільки повністю формувалась і підтримувалась місцевим населенням. Роки сталінського терору, жахи колективізації та Голодомору- геноциду, а згодом і навала нацистів зміцнили українців у переконанні щодо необхідності збройної боротьби за незалежність. Воїни УПА поставили собі за мету «боротись за повне визволення всіх українських земель і українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу». Кращі сини й доньки українського народу мужньо чинили опір двом потужним тоталітарним режимам, кожен з яких прагнув поглинути нас, поневолити або винищити українців. Вони залишалися відданими українській справі та не припиняли боротьби, навіть усвідомлюючи її приреченість на той час. І зрештою вони перемогли. Учасники національно-визвольного руху визнані нашою державою, а їх подвиги завжди залишатимуться прикладом для прийдешніх поколінь. Пам’ять про звитяги воїнів Української повстанської армії надихає сучасних захисників України, які протистоять російській агресії, додає їм сили і мужності. І ми віримо в їхню перемогу. Слава Україні! Слава її героям!

11 жовтня 2017

Шановний пане Генеральний Секретар Ради Європи, Шановна пані Президент Парламентської Асамблеї, Шановні члени Асамблеї, Пані та панове, Перш за все, дозвольте привітати Стеллу Кіріакідес з обранням на високий пост Президента Парламентської асамблеї Ради Європи. Радий, що ця подія практично співпала в часі з моїм візитом до Асамблеї. Це одне з тих символічних співпадінь, які трапляються не часто. Але коли таки трапляються, то дуже влучно і дуже вчасно. Сьогодні – саме той випадок. Радий, адже можу особисто побажати Вам наснаги, енергії і успіху в досягненні високих цілей, які перед собою ставить Парламентська асамблея Ради Європи, та захисті принципів, на яких вона заснована. І ніяких компромісів у цьому питанні бути не може! Тим більше компромісів з тими, хто намагається всіляко поставити під сумнів ті загальнолюдські цінності і засади, на яких будується і наше співробітництво, і життя у наших суспільствах. Слова вдячності хотів би висловити і за запрошення виступити перед вами. Для мене це справді велика честь. Як ваш колишній колега в Асамблеї, я  прекрасно розумію, яка відповідальність лежить на ваших плечах. Особливо за нинішніх умов проявів крайнього популізму, численних кібератак, прямої збройної агресії та агресивних інформаційних кампаній. Як Президент України, я щиро розраховую на вашу підтримку моєї держави у тих надскладних умовах, в яких ми всі вимушено опинилися. Три з половиною роки тому я стояв тут, перед цією Асамблеєю, і вже в якості Глави держави ділився з вами досвідом перших днів протидії агресії Росії. Я б щиро хотів виступати сьогодні перед вами вже зі словами про те, що агресія проти моїй держави вже завершена. Що у межах міжнародно визнаних кордонів України завершено і військові дії, і зухвалу окупацію частин нашої суверенної території. Що в Україні, на звільнених територіях, знекровлених військовими діями тих, хто каже, що «нас там нет», і окупаційним режимом поступово відновлюється мирне життя. На жаль, і через більш як три роки з часу мого виступу перед вами, ми все ще не наблизилися до цієї перспективи. Причина цього вам добре відома. Шановні члени Асамблеї, Чи щось змінилось за ці три роки? У діях та поведінці Росії – нічого. Сьогодні, як і три роки тому, ми змушені продовжувати шукати відповідь на російську агресію.    Агресію, яка перетворилася на брутальний наступ не лише проти України, а проти прав людини у самому центрі Європи. Росія продовжує нахабно порушувати взяті на себе зобов’язання. Так само Москва продовжує нахабно закривати очі на наші настійливі заклики, на заклики міжнародної спільноти повернутися у міжнародне правове поле. Ці вимоги чітко зафіксовані і в резолюціях Парламентської Асамблеї Ради Європи. Однак, Росія вдає, що йдеться не про неї.  Москва продовжує ігнорувати свої зобов’язання у рамках Мінських домовленостей. Її війська досі перебувають на території України – як у Криму, так і на Донбасі. Зброя так само постачається створеним Росією незаконним формуванням. Кожного дня надходять все більш тривожні звістки про грубе порушення прав людини на окупованих територіях. Не просувається й питання про звільнення заручників та політв’язнів. Не можу не згадати про Олега Сєнцова, Олександра Кольченка, Романа Сущенка, та багатьох інших. Вже понад два роки ми боремося за звільнення 63-річного Ігоря Козловського, відомого релігієзнавця, який залишився в окупованому Донецьку, щоб доглядати за хворим сином.  Так само в неволі перебуває 28-річний Станіслав Асєєв, журналіст, який не боявся писати правду про життя на окупованому Донбасі, ув’язнений у Донецьку. І таких особистих історій українських заручників понад сотню. Ба більше, кількість заручників на Донбасі лише зростає. Людей умисно захоплюють, бо вони громадяни своєї - Української держави. І захоплюють їх з цинічним розрахунком: щоб шантажувати Україну, яка ніколи не покине напризволяще своїх громадян – ні в Криму, ні на Донбасі, ні в російських тюрмах.    Так само системні репресії перетворили Кримський півострів на острів несвободи та землю страху. В окупованому Криму Росія застосовує найгірші практики радянської репресивної машини.  Кожен, хто не приймає так званого «возз'єднання з Росією», стає жертвою довільних затримань, переслідувань, катувань, позасудових страт та нелюдського поводження. Нещодавно заступник глави кримськотатарського Меджлісу Ахтем Чийгоз отримав так званий вирок від окупаційної влади. Саме йому належать слова про те, що у Криму зараз «судять тих, хто захищав закони країни, міжнародні норми, правила». Чи можна більш точніше описати ситуацію в Криму, ніж Ахтем Чийгоз у своєму заключному слові? І йдеться не лише про Крим, а про Європу як континент сили права, а не права сили. Показовою є справа ще одного заступника глави кримськотатарського Меджлісу – Ільмі Умерова. Цей герой свого народу спочатку відчув на собі методи російської «каральної психіатрії». А тепер - окупаційний суд присудив йому два роки в колонії-поселенні. Від цього вироку віє холодом радянських судилищ зі, здавалося б, далекого минулого.   Масштаби злочинів і правопорушень, що вчинені окупаційною владою в Криму, свідчать про явне нехтування Росією, яка визнана Генеральною Асамблеєю ООН державою-окупантом, її міжнародно-правовими зобов'язаннями. У цьому зв’язку дозвольте висловити вдячність, що Парламентська Асамблея та, власне, Рада Європи приділяють особливу увагу Кримському півострову. Свідченням цьому є неодноразові звернення моніторингових органів з прав людини Ради Європи до російської окупаційної влади надати доступ до Криму. Як і не менш показовим є безпрецедентне рішення Комітету Міністрів Ради Європи «Ситуація у Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)», ухвалене у травні цього року. Пані та панове, Дозвольте ще раз відповісти на моє питання – чи щось змінилося за три роки з часу мого попереднього виступу? Так, змінилося. Міжнародна коаліція на підтримку України і верховенства міжнародного права лише зміцніла.  І я дуже вдячний, високоповажним членам Асамблеї, за те, що ви стали солідарно на захист України із самого початку російської агресії. Народ України завжди пам'ятатиме руку підтримки, протягнуту нам нашими друзями в найважчий момент нашої історії. Рівно рік тому, Асамблея ухвалила Резолюцію про «Політичні наслідки російської агресії в Україні». Вона встановлює – я цитую – «що лише значний та видимий прогрес у імплементації може стати основою для відновлення повноцінного діалогу з Асамблеєю на основі взаємної поваги». Кінець цитати. Асамблея тоді справедливо зберегла за собою право анулювати повноваження російської делегації, якщо Росія продовжуватиме окупацію суверенних територій України. Фактично жоден із критеріїв не був виконаний Росією. Йдеться не просто про виконання положень рутинного документа. За цими положеннями – людські долі і життя.  Отже, чи є підґрунтя до повернення до звичного ведення справ з Росією у Асамблеї та чи будь-де на іншій міжнародній політичній платформі? У цей момент небезпеки давайте будемо щирими один з одним і з собою. Мета російської агресії – знищити демократію, ліберальні свободи та права людини. Вони роблять це в одних місцях - за допомогою танків, в інших - за допомогою фальшивих новин. В одному випадку вони порушують основні принципи міжнародного права, в іншому маніпулюють свідомістю. Ми не маємо права на поразку перед цією загрозою. Ми доведемо свою гідність. За останні роки члени Ради Європи відчули на собі вишуканість російської інформаційної війни. Неодноразово стикалися з тим, як мова ненависті, насильства та дискримінації маскувалися під гаслами свободи слова.  Росія намагається використовувати проти демократичної спільноти наші ж здобутки. У 1950 році Уїнстон Черчилля, ідейний батько Ради Європи, звернувся до цієї Асамблеї на тлі загрози, що постала перед демократичною Європою від Радянського Союзу. Він зазначив, що Москва має «великі можливості для створення неприємностей». З урахуванням обставин, він сказав дуже важливу річ для перспектив цієї Асамблеї. Я цитую: «Або ми доведемо своє значення, вагу та цінність для Європи, або ми зазнаємо поразки». Кінець цитати. Пам’ятаючи ці мудрі слова, я рішуче відкидаю твердження тих, хто каже про Крим як про «завершену справу». Ця трибуна була створена не для закликів про умиротворення. Як і не для закликів торгуватися територіями за гроші, нафту чи газ. Ця трибуна була створена для захисту наших основ, наших цінностей та наших принципів, та, найголовніше, для їх захисту у разі необхідності. Така необхідність настала сьогодні. Саме сьогодні Москва підштовхує Європу до тієї ж реальності, яка так хвилювала Уїнстона Черчилля майже 70 років тому. Саме тому, запорукою нашого успіху залишається збереження та зміцнення нашої єдності, солідарності та стійкості.  Лише на основі поваги суверенітету та територіальної цілісності України ми можемо досягти миру та стабільності в Європі. Україна, як, вірю, всі в цьому залі, прагне миру. Я, як Глава держави, хочу миру для України та Європи. І це не просто слова. Україна неодноразово доводила свою готовність до мирного врегулювання ситуації, яка штучно створена Росією. Лише протягом 2017 року Україна тричі ініціювала тривалі режими припинення вогню – Пасхальні, на час збору врожаю та на початку навчального року. Російські окупаційні війська та їхні прибічники порушували їх майже одразу. Минулого тижня Український Парламент ухвалив закон про створення умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей. Розраховуємо, що нарешті Росія розпочне виконання безпекових зобов’язань відповідно до Мінських домовленостей. Так само, очікуємо, що ці кроки дозволять просунутися і у питанні розгортання миротворчої операції ООН на Донбасі.    Закликаю також високоповажну Асамблею продовжувати приділяти особливу увагу питанню дотримання прав людини в окупованому Криму та Донбасі. Лише прискіплива увага до цих регіонів зможе хоч якоюсь мірою послабити нинішні переслідування. Тому я закликаю членів Асамблеї, Комітету міністрів, Генерального секретаря, Комісара з прав людини та відповідні моніторингові органи подвоїти зусилля, спрямовані на захист прав людини та свобод. Пані та панове, Дозвольте ще раз повернутися до мого питання – чи щось ще змінилося за три роки з часу мого попереднього виступу? Так, змінилося. Україна значно просунулася у питанні реалізації програми внутрішніх перетворень. Незважаючи на екзенстиційні виклики російської агресії. Цього року ми відзначаємо 20-річчя набуття чинності для України Європейської конвенції про права людини та основні свободи. Україна продовжує виконувати свої зобов'язання як держава-член Ради Європи, наближаючи своє законодавство, інститути та практику до стандартів Ради Європи у сфері прав людини, верховенства права та демократії. Ще одну міцну цеглину у нашу правозахисну стіну ми заклали, ратифікувавши на минулому тижні у нашому парламенті протоколи 15 і 16 до цієї Конвенції. Хочу також висловити окрему вдячність за те, що Рада Європи, включаючи цю Асамблею, активно підтримує процес реформ в Україні. Масштаб реформ, які сьогодні впроваджуються в Україні, є досить широким. Починаючи з безпрецедентної фінансової та банкової реформи, коли ми повністю вичистили банківський сектор, і закінчуючи децентралізацією, яка дозволяє передати більше повноважень та фінансових ресурсів місцевим громадам.  Озираючись на досягнення України, я особливо радий, що план дій Ради Європи на 2015-2017 роки для України став нашою  спільною історією успіху. Досягнутий прогрес – це спільний результат України та Ради Європи. Сподіваємося, що новий План дій на 2018-2021 роки, розробка якого наразі завершується у Раді Європи, буде ще більш амбіційним та успішним. Саме його ми розглядаємо як інструмент подальшого просування реформ. Адже, фронт внутрішніх перетворень для нас не менш важливий, ніж російський фронт. І тут не можу не зупинитись на антикорупційних заходах, вжитих Україною. Ми впровадили безпрецедентні антикорупційні механізми, які вже дають результат. Маю на увазі Національне антикорупційне бюро, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Національне агентство із питань запобігання корупції.      Ця система вже дає позитивні результати - все частіше ми чуємо про гучні кримінальні справи. Однак, боротьба з корупцією – це не лише кримінальні переслідування. Більш важливою, мабуть, є створення ефективної системи попередження цієї хвороби, яка всі роки незалежності роз’їдала Україну. Одним з ефективних інструментів боротьби з корупцією стало введення електронного декларування державними службовцями своїх активів, доходів, витрат та фінансових зобов'язань.  Це, мабуть, найбільш амбіційна ініціатива уряду у світі з точки зору прозорості та підзвітності перед суспільством та виборцями. Особливу увагу ми приділяємо і дерегуляції, мінімізації впливу чиновників, зокрема через застосування новітніх технологій. Яскравою історією успіху стало запровадження електронної платформи Prozorro, яка є цілковито новою та абсолютно прозорою системою державних закупівель. Затверджено також стратегію комунікації у сфері запобігання та протидії корупції. Це дає змогу утверджувати антикорупційну культуру і в суспільстві. Можна слушно запитати, чи є антикорупційна склянка напівпорожньою чи напівповною. Моя відповідь буде наступною: наразі вона заповнена рівно наполовину. Наступним стратегічним пріоритетом є подальша розбудова судової гілки влади, відновлення суспільної довіри до неї. Я щиро вдячний Раді Європи за постійну підтримку цієї надважливої реформи, яку ми спільно розпочали ще у 2014 році. За експертної участі та підтримки Венеціанської Комісії в 2016 році були прийняті зміни до Конституції України щодо правосуддя. Ухвалені також нові закони «Про судоустрій і статус суддів», «Про вищу раду правосуддя», «Про Конституційний суд», нові процесуальні кодекси. І все це – менше, ніж за три роки! Як відзначила у своєму нещодавньому експертному висновку Венеціанська Комісія, «ця реформа чітко має на меті відбудувати українську систему правосуддя відповідно до стандартів Ради Європи та забезпечити верховенство права в Україні». Стався «тектонічний зсув», який дозволив наповнити судову систему новим змістом та надати можливість побудови дійсно незалежної судової гілки влади на європейських засадах. Відбувається повне перезавантаження судової системи і починається воно із безпрецедентного перезавантаження Верховного суду за моєю ініціативою. Сьогодні ця найвища судочинна інстанція України створюється «з нуля» шляхом проведення відкритого конкурсу за активної участі громадянського суспільства. Серед переможців конкурсу на посаду суддів нового Верховного Суду – адвокати, науковці, правозахисники, які ніколи не працювали як судді, а також найкращі судді з усієї України. Вони пройшли жорсткий та ретельний відбір, включаючи професійні та психологічні тести, а також перевірки з боку Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції. Звичайно, вони ще мають показати свої здібності в роботі. Однак, це має бути найкращий склад Верховного Суду за всю сучасну історію України. Вища рада правосуддя прийняла рішення про направлення 111 подань для призначення нових суддів Верховного Суду. Ця функція буде мною належним чином виконана.  Початок роботи нового Верховного Суду і всієї судової системи за новими правилами стає «точкою неповернення» для всієї судової реформи і тих успішних кроків, які були здійсненні в її рамках. Знаю, що особлива увага прикута до питання створення антикорупційного суду. Створення Антикорупційного суду передбачене Законом «Про судоустрій і статус суддів», який до Парламенту вніс я. Він був ухвалений минулого року. Венеціанська Комісія привітала цю ініціативу, відзначивши необхідність створення незалежного та ефективного спеціалізованого антикорупційного судового органу».  Наразі триває робота з пошуку оптимальної формули для створення цього надважливого органу.   Безумовно, за його назвою не маємо втратити суть самої реформи.  Адже, зусилля зі створення антикорупційного суду будуть успішними, якщо будуть враховані чотири складові: перше – законодавство, яке відповідає нормам української Конституції; друге – незалежні, політично нейтральні та неупереджені члени комісії, які здійснюватимуть добір судів; третє – кандидати, які відповідають найвищим стандартам професійності та доброчесності. четверте – новостворений суд має користуватися довірою суспільства. Сьогодні є певні питання до якості зареєстрованих у Верховній Раді законопроектів, в тому числі й поданого низкою народних депутатів законопроекту щодо створення антикорупційних судів. Положення, запропоновані народними депутатами про повернення політичним органам – Верховній Раді, Міністру юстиції, Президенту – суттєвого впливу на формування складу такого суду, викликають особливе занепокоєння.   Нещодавній висновок Венеціанської комісії чітко відзначив неприпустимість політичного впливу на формування антикорупційного суду. Адже це суперечить європейським стандартам та ідеології конституційної реформи, що має бути побудована на принципі максимальної деполітизації судової влади. Відтак, зараз необхідним є для всіх демократичних політичних сил та громадянського суспільства об’єднатися та розпочати фахову роботу із залученням міжнародних експертів заради професійного напрацювання нового консолідованого законопроекту та проведення його через парламент. Але головне завдання, яке стоїть перед Україною - не лише створити антикорупційний суд, а й забезпечити справедливе судочинство в рамках єдиної оновленої судової системи. Сьогодні вся українська судочинна система має бути антикорупційною. Це запорука відновлення суспільної довіри та зміцнення суспільної злагоди. Так само розраховуємо на подальшу підтримку Асамблеї у зміцненні громадянського суспільства в Україні – на основі впровадження демократичних стандартів, підтримки культурного різноманіття, розбудови суспільних інститутів. У цьому зв’язку, хотів би привернути увагу до надмірної політизації Закону «Про освіту». Моя позиція щодо сфери освіти є чіткою: якість освіти визначає майбутнє і безпеку кожної держави, і ми не можемо зберегти цю сферу нереформованою. Прийнятий закон став не лише вагомою частиною освітньої реформи, а й законом рівних можливостей для усіх учасників освітнього процесу. І особливо наголошую: рівних можливостей для усіх учнів! Незалежно, від їх походження, місця проживання, національності. Неприпустимою є ситуація, коли діти, які належать до національних меншин в Україні, не мають належних знань української мови, що потрібні їм для подальшого навчання в університетах, розбудови кар’єри, для самореалізації в Україні. Закон виправляє цю ситуацію. Верховна Рада України пішла на те, щоб посилити вивчення української мови на етапі дошкільної та початкової освіти з тим, аби згодом перейти на навчання державною мовою. При цьому не полишаючи вивчення рідної мови в необхідних обсягах. Нагадаю, що у Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку було ухвалено тут, у Страсбурзі, у листопаді 1992 року, йдеться про те, що усі зобов’язання перед нацменшинами мають виконуватися «без шкоди для викладання офіційної мови (мов) держави». Впевнений, що положень цієї Хартії мають належно дотримуватись усі, хто її підписав. Хочу запевнити - ми будемо належно гарантувати мовні права відповідно до національного законодавства та міжнародних зобов'язань і стандартів, в тому числі й права навчатися рідною мовою. При цьому – вивчаючи й державну мову – українську. І наше рішення спрямувати до Венеціанської Комісії відповідну норму для проведення експертизи – найкраще тому свідчення. Переконаний, що її висновки дозволять зняти всі контраверсійні трактування цього закону, який фактично має на меті забезпечити достойне місце для всіх національних менших в єдиному українському суспільстві.  Пані та панове, У світі навряд чи знайдеться інший настільки показовий приклад такої держави як Україна, яка вимушена одночасно боротися одразу на двох фронтах. На фронті протидії зовнішній військовій агресії, за відновлення суверенітету та територіальної цілісності держави. Та на фронті здійснення складних та комплексних реформ. Поворотним моментом стала Революція Гідності кінця 2013 – початку 2014 року. Тим більш символічним є те, що в ці дні, перебуваючи у Страсбурзі, я засвідчу відкриття на страсбурзькій алеї зірок зірки Небесній Сотні. Зірки тим героям Революції Гідності, які своїм життям заплатили за наше право будувати країну за європейськими лекалами. Героям, для яких європейське майбутнє України було сенсом життя. Священною мотивацією і в боротьбі з колишньою владою, і в прагненні змін і реформ у нашій державі. Викриваючи сьогодні зірку Героям Небесної Сотні, ми відзначимо їх внесок і в українську історію, і в історію Європи. Наш спільний обов’язок перед їх пам’яттю і самопожертвою досягти перемоги на обох фронтах в Україні та у зміцненні Європи спільних цінностей. Європи мирної, стабільної та процвітаючої! Вірю, що це станеться, передусім завдяки нашій єдності і солідарності! Дякую вам за увагу та вашу підтримку і віру в нашу державу! Слава Україні! Слава Європі!

8 жовтня 2017

Шановні друзі! Щиро вітаю з професійним святом – Днем юриста. Ті тектонічні перетворення, які розпочалися в судовій системі рік тому із набранням чинності змінами до Конституції в частині правосуддя, сьогодні вже є зрозумілими та відчутними. Завершився перший в Україні конкурс до Верховного Суду. У нашій країні вперше з'явиться суд, який створений через прозорі конкурсні процедури, із залученням громадськості та з широким представництвом професійної спільноти серед переможців конкурсу. Суддями нового Верховного Суду стануть представники найкращих українських правничих шкіл, адвокати та відомі правозахисники, які відстоювали інтереси простих українців у Європейському суді з прав людини, кращі представники суддівської професії. Реформа продовжується і вже запущений конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, розпочався конкурсний добір до судів першої інстанції. Серед найближчих пріоритетів – створення Вищого антикорупційного суду та комплексна реформа адвокатури, яка має зміцнити незалежність та гарантії діяльності адвокатів, інститути адвокатського самоврядування. Упевнений, що ми на правильному шляху. Але рушієм всіх позитивних змін є насамперед людина. І особливо це стосується представників правничої професії. Саме на вас у цей непростий період покладається важлива місія розбудови дійсно правової держави, де такі категорії, як права і свободи людини та верховенство права, є не словами на папері, а єдиним дороговказом для розвитку. Тож я бажаю вам міцного здоров'я, професійних досягнень, наснаги та натхнення на цьому шляху.

29 вересня 2017

Президент Петро Порошенко наголосив на важливості стратегічного бачення розвитку сфери управління лісовим та мисливським господарством. «На законодавчому рівні необхідно врегулювати питання стимулювання розвитку вітчизняної деревообробки з виготовленням продукції з високою доданою вартістю», - зазначив Президент. Водночас, він підкреслив, що темпи розвитку галузі не відповідають вимогам часу. «Лісова промисловість має створювати високий обсяг доданої вартості», – зазначив Президент в Івано-Франківську під час наради з питань реформування лісового господарства та удосконалення державної екологічної політики. Президент особливо наголосив на великому туристичному потенціалі Карпат та підкреслив важливість збереження лісових угідь регіону: «Хто поїде в Карпати, якщо в Карпатах немає лісу? Якщо йде незаконна вирубка, якщо йде посуха і хвороби і ми гектарами втрачаємо наш фантастичний природний потенціал – наше національне багатство». При цьому він зазначив, що карпатські ліси цікаві не лише українцям, а й усьому світові та знаходяться під захистом ЮНЕСКО. «Туристів на лисі гори не запросиш», - сказав Петро Порошенко та наголосив на необхідності дбайливого ставлення до екології  та припинення незаконної вирубки лісів.

29 вересня 2017

«Нам потрібно об’єднати наш потенціал і вийти на абсолютно чіткі і правильні рішення щодо захисту лісів України і захисту лісів Карпат», - наголосив Президент Петро Порошенко під час наради з питань удосконалення державної політики у сфері лісового та мисливського господарства в ході робочої поїздки до Івано-Франківської області. Глава держави нагадав, що підписав Закон, який значно підсилює кримінальну відповідальність за незаконну вирубку дерев та чагарників в лісах. Він окремо наголосив, що дія Закону поширюється на професійних лісників та на «чорних» лісорубів. За словами Президента, раніше керівники правоохоронних органів посилались на те, що у них немає законних підстав для того, щоб захистити Карпати. «Сьогодні Закон дає їм таку зброю», - наголосив Глава держави та зазначив, що це питання і до прокуратури, і до Нацполіції, і до керівництва лісгоспів. Президент також підкреслив необхідність запровадження електронної системи контролю за обігом деревини: «Єдина державна система обліку деревини має бути розповсюджена на всі без виключення лісові угіддя. Кожна колода, або партія деревини повинна мати спеціальну бирку». Він наголосив, що доручить контрольному управлінню перевірити це питання. Петро Порошенко також наголосив на важливості посилити координацію та узгодженість дій між правоохоронними і фіскальними органами та екологічною інспекцією і обласними державними адміністраціями для подолання незаконних рубок та припинення тіньового обігу деревини. Окремо Глава держави підкреслив, що стандарти лісової галузі мають бут єдиними для лісових господарств інших відомств – Міністерства оборони, Міністерства аграрної політики, підприємств комунальної власності. «Порядок має бути скрізь і стандарти галузь має затвердити єдині», - зазначив він. Петро Порошенко також зауважив, що у контексті збереження лісу обговорювався досвід Латвії, Литви, Білорусії: «Чомусь там лісів не рубають. З’явився із сокирою в лісі – одразу ж відповідальність». Президент наголосив на неухильності дотримання законодавства стосовно користування мисливською зброєю та звернув увагу правоохоронців на неприпустимість використання такої зброї без відповідного ліцензування. «Людина без необхідних документів, ліцензії з мисливською рушницею буде потребувати відповідних дій правоохоронців», - зауважив він.

29 вересня 2017

Шановні співвітчизники! Сьогодні, як і щороку у цей день, вшановуємо пам’ять про трагедію Бабиного Яру — масове вбивство мирного населення нацистськими окупантами у місті Києві. Ми згадуємо у молитвах невинних жертв, чиї імена — відомі і невідомі — назавжди закарбовані на кривавих сторінках історії Другої світової війни та Голокосту. Урочище Бабин Яр стало місцем вічного спокою для понад ста тисяч представників різних національностей — євреїв, українців, ромів та багатьох інших, а отже — місцем нашої спільної пам’яті, спонуканням до збереження миру та міжетнічної злагоди у світі. Сьогодні вся Україна — від кордону, який єднає нас із демократичною Європою, до кордону, який відділяє від країни-агресора, — є територією толерантності, поваги до життя й гідності кожної людини, вільного розвитку представників різних етносів і віросповідань. Засвоївши гіркі уроки минулого, Україна та увесь цивілізований світ єдині у своєму прагненні вберегти людство від свавілля тоталітарних режимів і гарантувати право народів на безпечне й гідне життя. Вічна пам’ять невинно убієнним у Бабиному Яру, усім жертвам нацизму. Пам’ятаємо і не допустимо. Ніколи більше! Петро ПОРОШЕНКО

15 вересня 2017

Напередодні Дня рятівника України Президент Петро Порошенко відвідав навчання  Державної служби з надзвичайних ситуацій «Київське море – 2017», привітав рятівників із професійним святом та вручив державні нагороди. «Ми твердо переконані, що так само як Збройні Сили надійно захищають суверенітет, територіальну цілісність і незалежність нашої держави, українські рятівники стоять твердо на стражі миру та спокою і готові протистояти будь-яким викликам та небезпекам», - сказав Президент. Глава держави наголосив на неприйнятності різниці у заробітній платі рятівників та інших спеціальних підрозділів, інших офіцерів в погонах. Він висловив переконання в несправедливості цього підходу. «Саме ви в умовах підвищеного ризику для життя гасите пожежі, ліквідуєте інші надзвичайні ситуації, розміновуєте населені пункти, доставляєте гуманітарні вантажі, надаєте допомогу пораненим, потерпілим, здійснюєте евакуацію», - сказав він. Президент повідомив, що під час останнього засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому розглядався проект бюджету оборонно-безпекового комплексу на 2018 рік, було ухвалено рішення збільшити фінансування ДСНС. Він подякував Прем’єр-міністру та іншим міністрам, які знайшли можливість перерозподілити видатки бюджету 2018 року зробивши видатки ДСНС нарівні зі Збройними Силами України першим пріоритетом держави. Президент висловив сподівання, що й Верховна Рада так само підтримає збільшення видатків бюджету наступного року на рятувальну службу. Глава держави подякував пожежним, рятувальникам, піротехнікам, водолазам, льотному складу та усім працівникам Служби, які продемонстрували сьогодні під час навчань свої навички та досвід та окремо подякував працівникам Служби, які «мужньо та самовіддано виконують завдання за призначенням в зоні проведення антитерористичної операції». «Я хочу вибачитись, бо коли ми завжди згадуємо українських військових, бійців Національної гвардії, прикордонників, бійців Служби безпеки України,  не завжди згадуємо в цьому ряду українських рятівників», - сказав Петро Порошенко. Він нагадав про героїчну роботу рятівників в Авдіївці цієї зими, коли 25-тисячне місто за температури – 25о вночі, залишилось без газу, води, електроенергії, тепла. І першими на допомогу прийшли українські рятувальники: було розбито табір, забезпечено харчування, тепло, відновлено постачання електроенергії. «Але мало хто знає, що українськи рятівники працювали під вогнем снайперів, які безпосередньо цілили в українських героїв, що ризикуючи життям, відновили у надзвичайно короткі терміни енерго-, водопостачання, врятувавши Авдіївку», - зазначив Президент та додав, що рятівники так само ефективно діють по всій території, де б не ставилось завдання. Глава держави також зазначив, що спочатку проведення антитерористичної операції на Сході країни, силами Служби ліквідовано понад 30 тис. пожеж і врятовано більше 500 громадян, очищено від боєприпасів близько 1000 об’єктів соціальної інфраструктури та життєзабезпечення, 20 тис. гектарів української землі було розміновано, знешкоджено більше 130 тис. вибухонебезпечних предметів. Президент зазначив, що в Донецькій області лише за добу вилучено більше 400 вибухонебезпечних предметів: «Це за добу. Можете собі уявити, яке навантаження лягає на плечі наших героїв-рятівників, які заслужили повагу суспільства своїм героїзмом, високим професіоналізмом та вірністю присязі і обов’язку». Він додав, що йому особливо імпонують підходи, які сьогодні дотримуються в Службі надзвичайних ситуацій, зокрема запроваджується економічно обґрунтовані європейські стандарти і принципи цивільного захисту та реагування на надзвичайні ситуації, формується рух добровільних пожежників і створюються нові пожежно-рятувальні підрозділи в територіальних громадах. «Це дозволяє скоротити час прибуття рятувальників до місця події, щоб вчасно надати допомогу», - зауважив Глава держави. Крім того, зрушено з мертвої точки питання матеріально-технічного забезпечення Служби і з кожним роком дедалі більше виділяється коштів на придбання пожежно-рятувальної і спеціальної техніки, зокрема цього року заплановано 600 млн гривень, що втричі більше, ніж в бюджеті 2016-го. Глава держави подякував всьому особовому складу Служби за героїзм, вірність присязі, мужність і побажав міцного здоров’я, стійкості, мужності, витримки. «Як писав Тарас Шевченко і я думаю, що це може бути девізом українських рятівників: «Вогонь запеклих не пече», - сказав він. Президенту були продемонстровані вміння та навички рятівників під час спеціальних навчань ДСНС «Київське море – 2017». Підрозділи ДСНС відпрацьовували практичні навички при порятунку на воді в припустимих умовах підтоплення населених пунктів внаслідок підняття рівня води у ріках Дніпро, Десна, Прип'ять, Стугна, Тетерів. Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін ознайомив Главу держави з новітніми розробками Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту та можливостями оперативного реагування ДСНС на надзвичайні ситуації. Також Петро Порошенко оглянув аварійно-рятувальні автомобілі легкого типу, автомобіль мобільної оперативної групи ДСНС, ознайомився з роботою пересувного пункту управління. Під час прямого включення з обласними підрозділами ДСНС Президент заслухав коротку доповідь про оперативну ситуацію в областях.

15 вересня 2017

Шановні Президенти, Високоповажності, Дорогі гості, Пані та панове, Для мене велика честь відкривати чергову 14-ту Щорічну зустріч Ялтинської Європейської Стратегії. Перш за все, хотів би привітати всіх присутніх з Міжнародним днем демократії – однієї з основоположних цінностей Вільного світу. Рік тому ми з Вами обговорювали глобальні «Шторми змін» і те, куди вони можуть занести нашу цивілізацію. Добре пам’ятаю атмосферу, яка панувала тоді в цьому залі. Тривожні передчуття тоді переповнювали багатьох з нас. А шанси цивілізованого світу встояти дехто оцінював як 50 на 50. Лише пригадайте масштаб тих ризиків. Вибори у Франції та Нідерландах, президентські вибори в США, Брекзіт, триваюча російська агресія на Донбасі та в Криму, палаючий конфлікт на Близькому Сході, ескалація тероризму, популізму, який іноді є таким же небезпечним, як тероризм, і ультраправого екстремізму, широкомасштабні інформаційні кампанії проти Вільного Світу, намагання нав’язати йому «альтернативні цінності». Безвізовий режим та Угода про асоціацію практично висіли на соломинці. Не вщухали сотні обстрілів на день з боку російських військ та бойовиків на Донбасі. Ми ніби йшли «по лезу ножа» над прірвою хаосу та невизначеності. Хтось вже відкорковував кримське шампанське і розставляв стільці в окупованій Ялті, щоб наново ділити світ. Але ми встояли. Те, що не вбиває нас, робить нас сильнішими. Ці слова Ніцше, на мою думку, сьогодні як ніколи точно передають суть того, що відбувається в сучасній геополітиці. Чи є вже те, де ми знаходимося, новим світом? Думаю, що ні. Чи можемо повернутися назад у тихий і стабільний світопорядок? Ні, не зможемо. І якщо хтось думає, що ось закінчиться війна в Україні (дай Бог, щоб вона закінчилася!) – і все вернеться на круги своя, той помиляється. Не можна оживити десятки тисяч загиблих українців. Не можна склеїти порвані договори. Десяток Будапештських меморандумів вартий менше, ніж один ядерний заряд. Перед нами нова політична реальність. Шановні друзі, Майбутній світовий порядок залежить тільки від нас. Від того, наскільки принциповою, послідовною і безкомпромісною буде наша відповідь тим, хто хоче відкинути світ знову у середньовіччя. Я переконаний, що саме українська Революція Гідності стала «дзвінком будильника» для демократичного світу. Кремль цілеспрямовано намагався приспати пильність західних демократій. Непомітно, але системно руйнував їх зсередини. Гібридна війна проти Заходу вже тривала, а Путіна радо вітали  у світових столицях, на самітах Великої Вісімки, підписували з ним мільярдні контракти. Всі вважали: «якщо хижака добре годувати, то він не стане вас їсти». Мало хто брав до уваги, що ці гроші йшли не на підвищення добробуту простих росіян чи освоєння безкрайніх, але безлюдних російських просторів, а на побудову новітньої наступальної армії. І нібито все йшло за підступним планом Кремля… Ось вже й Україна під проводом підкупленого й заляканого Януковича відмовляється від зближення з ЄС і повертається до «сфери впливу» Росії. Вже готові до тріумфального маршу Європою десятки виплеканих Кремлем популістичних партій, готових за першим сигналом з Москви запустити сценарій розвалу Євросоюзу та Північноатлантичного альянсу. Вже на західному кордоні Росії вибудована військова потуга, здатна, в разі необхідності, реалізувати будь-які варварські агресивні плани Кремля.    Але Революція Гідності в Україні не дала цим планам збутися. Кремль ще не був повністю готовим до гібридного наступу на Європу. Йому не вистачало ще кілька років, щоб підготуватися і діяти напевно. Майдан в Україні змусив Росію до фальстарту. І це сплутало їй усі карти. Адже Україна для Росії – це не просто частина колишньої імперії. Це - символ. Це – невід’ємний елемент імперської величі, без якої Кремль цю імперію просто не може уявити. Це – «наш Єрусалим» (слова московського патріарха Кірілла). Тому Путіну довелося піти ва-банк, «зірвати маски» і показати всьому світові своє справжнє хиже обличчя. На жаль, в цій ситуації жодний нейтралітет, жодна позаблоковість не допомогли б Україні. Тепер вже зрозуміло, що це казки, якими агресор заколисує свою потенційну жертву. Не допомогли і гарантії безпеки за Будапештським Меморандумом. Окупація та анексія Криму, вторгнення на Донбас, збиття Малайзійського Боїнгу, нескінченні кібератаки проти України та західних країн, спроби вплинути на волевиявлення в цілій низці країн Заходу. Кремль розпочав гібридний наступ на демократичний світ, розпочав війну за свій світопорядок. Світопорядок, де існує право сили і воля царя, а не сила права і воля народу. Історія нас вчить, що Росії не можна вірити. Ні за яких обставин. З Москвою треба завжди бути готовими до найгіршого. Про це вам розкажуть десятки тисяч кримських татар та українців, які переслідуються в Криму та на Донбасі. Сотні з них загинули від рук вбивць та катів лише за українське слово, український прапор чи український паспорт. На жаль, Кремль і надалі відмовляється визнавати свої злочини. Тому ми повинні зберігати єдність та солідарність. Санкції проти Росії мають діяти до повного виконання Мінських угод та відновлення суверенітету України над Кримом і Донбасом. Хотів би подякувати Сполученим Штатам за лідерство у питанні посилення санкцій проти агресора. Ціна окупації та агресії для нього має зростати. Щоб тримати в руках незаконно захоплене, а по суті – цинічно вкрадене, було нестерпно важко. Про Крим нам постійно підказують – відкласти, заморозити, а то й просто забути. Так можуть радити лише недалекоглядні політики. Які забувають, що нинішня битва за світовий порядок розпочалася з окупації Криму. Тому майже два роки тому я виступив з ініціативою про створення міжнародного механізму з відновлення суверенітету України над Кримом. Йдеться про поступове – мирне – витіснення Росії з Криму. Нашими союзниками на цьому шляху є інструменти міжнародного права, санкції, міжнародні суди і арбітражі, міжнародні платформи і моніторингові механізми – починаючи від ООН, і закінчуючи ЮНЕСКО. І той факт, що в рамках ООН вдалося зафіксувати за Росією статус окупаційної держави – підтверджує, що ми на правильному шляху. Кожного дня маємо нагадувати Росії про вчинений нею злочин. Розраховуємо на скоординовану і цілеспрямовану підтримку наших міжнародних партнерів. Сьогодні хотів би запропонувати ідею створення міжнародного кола друзів деокупації Криму для координації спільних кроків і дій. Я планую детально обговорити цю ініціативу під час перебування в Нью-Йорку на Генеральній асамблеї ООН. Пані та панове, представники Вільного світу, Вільний світ став на шлях боротьби за новий світопорядок. Від нашого успіху чи невдачі залежатиме те, яким врешті буде цей світ, якою буде Європа, якою буде Україна. Це може бути світ демократії, сталого розвитку і процвітання. Світ, в який житиме здобутками нашої цивілізації, досягненнями Ілона Маска, можливостями штучного інтелекту, дослідженнями андронного колайдера чи перспективами криптовалюти. А може бути світ, який житиме постійною загрозою ядерної війни та гонки озброєнь, гібридних агресій та інформаційних диверсій.  Вибір очевидний. Шлях до нашої перемоги – це єдність та солідарність. Необхідно зміцнювати трансатлантичний альянс, відкинувши, як контрпродуктивні і небезпечні, будь-які штучні та непринципові розбіжності між Європою та США. Цього тільки й чекають наші опоненти і вороги і ми не маємо права давати додаткові козирі в руки. Ідея європейської інтеграції має отримати нове дихання, нову динаміку. Я підтримую бачення щодо подальшого розвитку Європейського Союзу мого друга та щирого друга України Президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, яке він виклав у своєму Посланні про стан ЄС у 2017 році 13 вересня. Запропонована ним Дорожня карта до більш об’єднаного, сильного та демократичного Союзу відкриває можливості для створення якісно нової Європи, здатної відповідати глобальним викликам 21-го століття. Разом з цим, вважаю, що започаткована дискусія щодо Майбутнього Європи не повинна обмежуватися виключно теперішніми країнами ЄС. До дискусії повинні бути запрошені і країни-кандидати, і асоційовані з ЄС країни, які прагнуть розділити з Євросоюзом відповідальність за нову Європу. Це буде символічним сигналом про місце цих країн в новій Європі. Найкращою нагодою могла б стати зустріч глав держав та урядів ЄС щодо Майбутнього Європи, яка відбудеться 28 вересня у Таллінні. Незважаючи на певні ситуативні виклики, які сьогодні переживає ЄС, небезпечно залишати у стратегічній невизначеності європейські країни, які прагнуть стати частиною Об’єднаної Європи. Я підтримаю польського колегу Анджея Дуду у тому, що відмова від політики відкритих дверей буде для європейського проекту помилкою. Це стало б сигналом для Росії, що реванш залишається можливим, і що ЄС, відмовляючи сусідам у праві на європейську перспективу, враховує так званими «особливими інтересами» Росії в регіоні. Це стало б поганим сигналом для європейських народів та глибоким розчаруванням і означало б втрату впевненості у завтрашньому дні, відсутність гарантій того, що шлях до демократії, свободи і добробуту є незворотнім. Я закликаю Захід прийняти важливе стратегічне рішення, яке кардинально впливатиме на подальший розвиток України у новому світі. Україна де-факто стала східним кордоном об’єднаної Європи. Сьогодні ми знову виконуємо свою тисячолітню місію оборони нашого спільного європейського дому від загроз зі Сходу. Сотні тисяч українців зі зброєю в руках захищають не лише свободу і незалежність держави, але й безпеку всієї Європи, наші спільні цінності. Ніхто в історії Європейського Союзу такою кров’ю і таким залізом не виборював собі європейської перспективи та асоціації з ЄС. Україна перебудовує свою економіку та інфраструктуру, перетворюючи їх в інтегральну складову європейського континентального господарства. Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі дозволила нам реструктурувати нашу зовнішню торгівлю і підвищити частку європейського ринку до 40%. За вісім місяців цього року наш товарообіг зріс на третину у порівнянні з минулим роком і склав 25 млрд. доларів США. За перші 90 днів безвізу понад чверть мільйона українських громадян вже скористалися можливістю вільних подорожей країнами Шенгенської зони, відчувши на собі всі переваги свободи руху осіб. Українське суспільство зрозуміло, що зближення з ЄС – це потужний фактор збереження та зміцнення суверенітету, безпеки та добробуту. Нашим наступним спільним завданням має стати синхронізація українських прагнень і європейських та євроатлантичних можливостей. Ми працюємо над перебудовою нашої безпеки за стандартами НАТО. Нагальне питання – доступ до озброєнь та військових технологій Альянсу. Агресор має знати, що шлях вглиб Європи через Україну закрито. Практично тріщить по швам і Європейська політика сусідства. Треба вдихнути нове життя у «Східне партнерство». Після набуття чинності угодами про асоціацію та безвізовими режимами воно втратило стимули. Україна дедалі глибше інтегруватиметься до секторальних політик Євросоюзу, боротиметься за повне поширення на нас чотирьох свобод – вільного руху товарів, послуг, капіталів, осіб. Рухаємося далі, в напрямку асоціації із Шенгенською зоною, приєднання до Митного Союзу ЄС, Енергетичного Союзу ЄС, Єдиного цифрового ринку ЄС. Мені було б дуже цікаво ознайомитися з результатами дослідження щодо оцінки наслідків інтеграції України до Митного Союзу ЄС, яке, як мені відомо, буде представлено завтра учасникам Форуму. Переконаний, що реалізація цих проектів є вигідною не лише для України, але й для самого Європейського Союзу. Політичну волю до системних перетворень ми уже неодноразово перетворювали у наш спільний успіх. Незважаючи на триваючу російську агресію, за три роки Україна не лише довела здатність проводити реформи, але й продемонструвала результати. Зростає економіка, очищено банківську систему, скорочено бюджетні витрати, триває успішна співпраця з МВФ. Позитивні очікування відображені і у підвищенні наших рейтингів провідними кредитними агентствами. Європі потрібна сильна Україна - політично, соціально, економічно. Для цього маємо не лише створити умови для переходу від економічної стабілізації до економічного зростання, але й реалізувати їх. Я вітаю та підтримую ініціативу наших литовських друзів щодо розробки плану підтримки України.   Дорогі друзі, Україна знайшла своє місце і покликання в новому світі. Наше історичне місце – в сім’ї об’єднаної Європи та трансатлантичному західному альянсі. Наше покликання – стати східним кордоном європейської цивілізації, контрибутором європейської та світової безпеки, двигуном континентальної економіки. І ми разом з Вами, дорогі друзі України, втілюватимемо це покликання. Ми рухатимемося до повноправного членства в Євросоюзі та НАТО. Це, як показали події останніх років, є  справжньою гарантією української незалежності, суверенітету, добробуту та процвітання. Бажаю вам плідних дискусій і дякую за увагу. Слава європейській Україні! Наступного року в Ялті!

14 вересня 2017

Україна має намір і далі поглиблювати співробітництво з Європейським Союзом задля розвитку держави та в подальшому – набуття членства в ЄС. Про це Президент Петро Порошенко заявив під час зустрічі з представниками вітчизняного та іноземного бізнесу у Києві. «Ми будемо розширювати нашу співпрацю з Євросоюзом. Я вірю в те, що ми можемо увійти до шенгенського cоюзу. Я вірю в те, що ми можемо увійти до митного європейського союзу. Я вірю в те, що ми можемо увійти до єдиного енергетичного союзу. Вірю, що Україна буде членом єдиного авіаційного простору», - сказав Петро Порошенко. «Це кроки, перед тим, як буде відкрито для нас членство в ЄС, членство в НАТО. Але для цього ми маємо з вами спільно, наполегливо і ефективно попрацювати – для того, щоб відповідати критеріям», - додав він. Одним із прикладів продовження поглиблення співробітництва України з ЄС Президент назвав підтримку його ініціативи щодо скасування плати за роумінг для українських громадян у країнах Євросоюзу. «Ініціатива, яку я висунув рівно рік тому щодо роумінгу для українських громадян в ЄС, два дні тому була підтримана Європейським Парламентом і уже увійшла в проекти документів на Саміт «Східного партнерства», який цієї осені проходитиме у Брюсселі», - підкреслив Глава держави

13 вересня 2017

Шановні друзі! Прийміть щирі вітання з нагоди проведення 24 Форуму видавців у Львові - найпотужнішого книжкового та літературного заходу Центральної і Східної Європи. Глибоко символічною є фокусна тема цьогорічного Форуму - точка творення. Сьогодні Україна перебуває саме у такій точці формування свого європейського майбутнього, історичній точці неповернення в минуле. Ваш Форум і представлені на ньому твори допомагають мільйонам людей у цьому творенні, у відстоюванні місця в цьому бурхливому світі, власного погляду на життя та свободу. Висловлюю вам за це свою глибоку вдячність. Бажаю всім міцного здоров’я, невичерпної творчої енергії, добра та миру. Петро ПОРОШЕНКО

12 вересня 2017

11 вересня у Києві відбулась нарада з питань розвитку сільської медицини під головуванням Президента України Петра Порошенка. У межах наради презентували Ініціативу Президента щодо розвитку сільської медицини. Основні положення Ініціативи Президента: інвестиції в медичну інфраструктуру (амбулаторії, автотранспорт, медичне обладнання), залучення лікарів в сільську місцевість та впровадження телемедицини. Зазначимо, що на її реалізацію Ініціативи у бюджеті вже передбачили 4 млрд гривень. Найближчим часом Президент України винесе відповідний законопроект на розгляд до Верховної Ради. Директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Ірина Микичак, під час свого виступу, озвучила деякі проблемні питання. Зокрема, звернула увагу на якість доріг, забезпеченість транспортом служби екстреної медичної допомоги та сімейних лікарів, зв’язк, впровадження електронної медицини, важливості престижності професії лікаря і соціальний статус медиків. Окрім цього, мова йшла і про розширення програми "Доступні ліки" та аптечної мережі в сільській місцевості.