Олег Синютка: Я ніколи не ховатимуся за спинами силовиків

17 Червня 2016р, Інтерв'ю. Прес-служба ОДА

Тема Грибовицького сміттєзвалища два тижні поспіль не сходить з уст жителів Львівщини. Люди переживають за долю інженера-еколога ЛКП «Збиранка», якого й досі не знайшли, обговорюють інформацію про новий полігон для твердих сміттєвих відходів, що нібито може з’явитися в селі Добряни Миколаївського району, цікавляться, куди нині вивозять сміття з міста, оскільки Грибовицьке звалище наразі закрито.

Із цими та іншими запитаннями журналіст «Вголосу» звернувся до голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки, який поділився власним баченням виходу із ситуації.

Протест у Добрянах: ніхто не казав, що буде легко

Олеже Михайловичу, у п’ятницю, 10 червня, в ефірі радіо «Вголос» ви сказали, що область не визначилася з ділянками, які підходять для нового полігону для твердих сміттєвих відходів. Нині знаємо, що ОДА запропонувала міському голові на розгляд одразу кілька таких ділянок. Розкажіть детальніше про це.

Загалом ми запропонували на вибір місту 7 чи 8 ділянок, хоча офіційного листа з таким проханням так і не отримали. На сьогодні розглядаємо одну ділянку в Миколаївському районі, в селі Добряни. Віддали місту всі документи, які були потрібні від нас. І наразі постає питання щодо розробки технічних умов для нового полігону, оформлення землекористування, погодження громади тощо.

Наскільки мені відомо, 14 червня жителі Добрян протестували проти облаштування поблизу їхнього села полігону для сміттєвих відходів. Як порозумітися із громадою? Бо сьогодні одне село постало проти, а завтра інше…

Треба перш за все говорити з людьми. Тож нехай місто йде до людей, говорить з ними, переконує. Ніхто не казав, що буде легко.

Тобто цими питаннями має опікуватися міський голова Андрій Садовий?

Усе, що було потрібно від адміністрації, ми зробили. Якщо треба долучитися до організації зустрічей, готові допомогти. Але люди, які мають вирішити власне цю проблему, повинні зустрічатися з громадою, переконувати її. Інших варіантів немає.

Скільки часу потрібно для підготовки проектної документації і розробки технічних умов для нового полігону в разі погодження з громадою?

Думаю, технічно це можна виконати достатньо швидко. Місяць, два – реалістичні терміни.

Львів – це 650 тонн сміття щодня

Куди нині вивозять сміття з міста? Куди везуть щодня 650 тонн відходів?

Знаю, що на території Львівської області сміття вивозять у Борислав, Буськ, Новояворівськ.

Є інформація, що, крім області, сміття везуть за 500 км у Житомир, а до 14 червня машини з відходами зі Львова їхали до Луцька. Проте 15 червня міський голова Микола Романюк на сторінці у «Facebook» написав, що прийом сміття зі Львова припинили через категоричну позицію мешканців села Брище. На вашу думку, наскільки  економічно правильно долати такі великі відстані? І як це може вплинути на львів’ян, які сплачують за вивезення сміття?

Треба вивчати економічні розрахунки. Нині за сміття платять люди, і, зрозуміло, треба рахувати, скільки воно коштуватиме, якщо його перевозити на великі відстані. Напевно, після цього суми у платіжках не будуть 6 гривень. Але я не знаю точно, куди везуть сміття.

Нещодавно на одній з прес-конференцій міський голова Андрій Садовий заявив, що за 10 років на посаді не отримував жодної пропозиції щодо рекультивації полігону твердих відходів, оскільки це не бізнес, а збиток. Як ви вважаєте, чи можна на смітті заробляти?

Я ніколи не планував і не робив розрахунки щодо переробки сміття як бізнесу. Тому зараз будь-які заяви від мене будуть непрофесійними.

Права рука Садового

Пане Олеже, впродовж багатьох років ви були правою рукою Садового і, звісно, знали про проблему Грибовицького сміттєзвалища, розуміли, що одного дня вона може «вибухнути»…

Сім з половиною років я був першим заступником міського голови, тому було б некоректно робити свої коментарі чи висновки щодо цього. Те, що було в моїх повноваженнях, що стосувалося житлового господарства – встановлення контейнерних майданчиків, організація сортування сміття – все було зроблено. На жаль чи на щастя, питання полігону не входили до моїх повноважень. Це не моя сфера відповідальності. Тому коментувати з мого боку було б некоректно.

Спробуйте все-таки поставити себе на місце Садового. Ваші дії?

Знаєте, мій принциповий життєвий підхід – треба робити все, що від тебе залежить, на тій посаді, де ти сьогодні перебуваєш. І тоді набагато простіше жити і значно більше можна зробити. Нині, дивлячись на проблему, думаю лише про те, що я можу зробити як голова облдержадміністрації.

На Грибовицькому сміттєзвалищі вже три роки ніхто не проводить утилізацію біогазу. Раніше, як відомо, це робило ТзОВ «ГАФСА». Чому влада міста блокувала роботу підприємства?

Я не був учасником переговорів щодо «ГАФСА», тому зараз не хочу коментувати ті речі, за які не відповідав. Але представники цієї компанії зв’язалися зі мною і попросили про зустріч, яку заплановано на сьогодні (17 червня – ред.). Можливо, почую від них пропозиції, які врятують ситуацію.

Пошуки людини. Доки триватимуть?

Є припущення, що тіло інженера-еколога ЛКП «Збиранка» хвиля сміття могла віднести в гудронові озера…

Так, частина сміття нині в гудронових озерах. Це – факт. Це може побачити кожна людина, яка там була. Чи віднесло чоловіка в озеро?.. Думаймо і сподіваймося на краще. Будемо шукати, поки або не перелопатимо все сміття, або не знайдемо людину.

Якщо говорити про техніку, вважаю, нині міській владі треба збільшити кількість екскаваторів на гусеничному ходу для того, аби пришвидшити пошуки. Це дуже важливо, бо в перший день аварії на звалищі працювали 10 екскаваторів і 12 бульдозерів. Чому тепер техніки немає, не знаю.

Чому взагалі така ситуація сталася на Львівщині? Чому в Харківській, Одеськійобластях немає такого?

Насправді від трагедії не застрахований ніхто. Грибовицьке сміттєзвалище – одне з найстаріших, але воно не було одним із найбільш невпорядкованих. За своє життя я бачив різні полігони і скажу, що наш – далеко не найгірший. Але сталося, як сталося. Трагедія. Слідство врешті-решт дасть відповідь. Однак, зрозумійте, щомісяця на різних сміттєзвалищах виникають пожежі, бо там висока температура, гази та інші речі, що провокують займання. Тому треба дуже акуратно стежити й дотримуватися технологій: шар сміття, шар землі.

Перевірка з неприємними наслідками

Нещодавно міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак доручив обласним адміністраціям провести інвентаризацію всіх наявних звалищ і визначитися з тими, які можна «перезапустити», а які закрити. Область уже виконала це доручення?

Ми це зробили ще до трагедії. Другий рік поспіль стараємося ліквідовувати несанкціоновані сміттєзвалища. І мені здається, що в області сміття поменшало. З іншого боку, спостерігаємо за наявними сміттєзвалищами, посилаємо на перевірки екологічні інспекції. До речі, була така дуже неприємна річ і невідомо, як вона ще повернеться з юридичного погляду, коли нашу екологічну інспекцію не допустили до сміттєзвалища.  Думаю, ця історія може мати дуже неприємні наслідки.

Учора на телеканалі «112 Україна» Садовий заявив, що нарешті керівництво Львівської області почало рухатися у плані підтримки після трагедії.

Приємно, коли позитивно оцінюють твою роботу.

Як можна сприймати ці слова Садового?

Запитайте в міського голови, що він мав на увазі.

Тобто ви вважаєте, що все робите своєчасно?

Вважаю, що будь-яку справу, яку я роблю, можна робити швидше і краще. І цього вимагаю від своїх працівників: будь-що, що вони роблять, можна робити досконаліше, бо, насправді, межі досконалості немає. А що мав на увазі міський голова?.. Є спільна проблема, і ми не повинні з’ясовувати стосунки: хто кращий, а хто гірший. Є проблема 700-тисячного міста. Як її вирішити – про це треба думати.

Я не ховатимуся за спинами правоохоронців

І знову повернімося до Садового. Міський голова заявляє про якихось ефемерних людей, які заважають йому контактувати з місцевим населенням. Ви у своїй роботі зіштовхувалися з людьми, які вам особисто чи вашим співробітникам заважали працювати і створювали проблеми?

Мені нічого не заважає. Якщо є люди, які думають інакше, їх треба переконати у своїй правоті або зрозуміти самому, що ти не маєш рації. Але для цього є лише один спосіб –  спілкування. Якщо до людей ніхто не йде і не говорить з ними, то апріорі результату не буде.

Якщо до вас прийдуть протестувальники з вимогами?

Уже приходили.

Якщо прийдуть з трохи жорсткішими намірами поговорити, як зреагуєте?

Останній, хто приходив, – перевізники. Я вийшов із приміщенням, де стояла група молодих людей зі сміттєвим баком, і доволі різко запитав їх: «Що це таке і як ми з цим будемо далі жити?». Потім запросив їх у приміщення адміністрації поговорити, але мені відповіли, що тут постоять. Тому, повторю, основне – говорити з людьми. Виходиш до них і маєш можливість запитати, у чому річ, що не так. І тоді люди, навіть, якщо вони не задоволені, зможуть розказати про все, що наболіло.

Головне під час бесіди – бути внутрішньо переконаним, що ти зробив усе, що від тебе залежало. А коли ти боїшся вийти до людей, все виглядає інакше. Повірте, я теж не всім подобаюсь. І є такі, хто приходить і вимагає більшого від мене. Але насправді треба з людьми говорити, навіть коли вони кричать та мають інші погляди. Ми не в Радянському Союзі, коли всі мали бути однаковими.

І все-таки, якби до вас прийшли активісти, мітингувальники… Ви би звернулися по допомогу до силових структур?

Треба зробити все, щоб ніколи не допускати такої ситуації. У моєму кабінеті були протестувальники, коли я працював у міській раді, і ми з ними розмовляли на підвищених тонах. Я виходив і до мітингувальників на вулицю. Теж були непрості розмови, але життя складне.

Тобто ви би не звернулися до силових структур?

Я ніколи не ховатимуся від людей за спинами правоохоронців. Бо якщо ховатимуся за спинами правоохоронців, чи взагалі ховатимуся від людей, не матиму права бути на тій посаді, яку нині обіймаю.

Спілкувалася Тетяна Зеленська, «Вголос»

Анонси
Ключові слова

Відео

Інформація про черги на кордоні

 


Інформація про підрозділи митного оформлення


МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

Ми в Twitter

Ми у Facebook

АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ