Олег Синютка: "Президент жодного разу не нав’язував мені кадрових рішень…"

16 лютого 2016р, Інтерв'ю. Прес-служба ОДА

За понад рік на посаді голови Львівської ОДА Олег Синютка заслужив тверду репутацію трудоголіка і “людини, що робить дороги”.

Про те, як цього вдалося досягти, про роль політичних провокаторів у шахтарських страйках, корупційні скандали у ЛОДА і в країні та про свій стиль спілкування з президентом України Олег Синютка розповів журналісту газети “Високий замок".

— Пане Олеже, ви рік і місяць на посаді. Видно неозброєним оком, що дороги нарешті ремонтуються, вертикаль влади стала стрункішою. Що ще собі записуєте у позитив?

— Насправді все набагато гірше, ніж здається на перший погляд. Розумію, що кажу не дуже оптимістичні речі. Але звичайна людина, мабуть, до кінця ще не усвідомлює тієї катастрофи, трансформації, яка відбувається в Україні. Якщо і є позитивні зміни, то відбуваються жахливо повільно, якимись пекельними зусиллями.

— Повільно, бо йде опір системи?

— Система не опирається, система просто відсутня. Усе, що відбулося в Україні за останні декілька років, — це повний розвал системи управління. Коли наші “борці з вітряками” починають боротися проти якоїсь “жорсткої вертикалі влади”, вони не розуміють, наскільки все насправді неорганізовано, хаотично і безвладно. Тому має бути хоча б якась чіткість, порядок. На хвилі революції ми все почали трансформувати і в більшості випадків не довели до логічного кінця. Тому було правильно, коли ще у січні 2015 року почав реорганізовувати структуру ЛОДА, змінювати людей…

— До речі, про структуру. До вас губернатор, як правило, не був першою особою в області. Завжди було кілька центрів влади — податкова мала свої впливи, СБУ — свої, губернатор — свої… Так виглядає, що вам вдалося вибудувати цю вертикаль влади, таку структуру, що центр прийняття рішень в області є один. Це так?

— Я створив таку структуру, бо це передбачено законом. Керівники усіх цих структур — професійні, чесні люди, які також хочуть щось змінювати. Ми усі боремося не за гроші, не за впливи, а за те, щоб зробити Львівщину локомотивом руху України в Європу.

— Візьмемо локальні точки ваших зусиль. Наприклад, експеримент на кордоні — запровадження роздільних смуг руху для авто української та іноземної реєстрації (напольсько-українському кордоні триває експеримент із розмежування руху авто української і іноземної реєстрації, який зменшить черги. — Авт.)

— Ми почали жорстко боротися з корупцією: когось посадили, когось затримали, хтось зрозумів, що так жити не можна. І за чотири місяці отримали плюс 600 мільйонів надходжень (ці кошти — відрахування 50% від перевищення митних платежів, з них 300 млн., згідно із експериментом, пішло на ремонт доріг в області). У січні розслабилися, думали, що тепер все піде саме собою — отримали мінус 34 млн. Наприкінці січня спохопилися, знову когось “закрили”, когось пожурили — і вже у половині лютого маємо плюс 15 млн. надходжень.

— Експеримент з розділення смуг на кордоні дав певний результат. Але він не вирішує проблеми. Власники транзитних авто незадоволені, бо їм все одно треба кожні 5 днів переоформлювати реєстрацію машини, їхати в Польщу…

— Якщо ми себе поважаємо як держава, то ми й зробили окрему смугу для українських машин. Так як в усьому світі. Інша річ — запровадивши реєстрацію кожні 5 днів, в уряді думали, що покращиться ситуація на ринку продажу українських авто. Виявилося, це помилка. Це призвело до того, що власники транзитних автомобілів стали “човниками”. Не просто їздять туди-сюди, а возять товар з України у Польщу. Машина стала для них засобом для бізнесу. Ми поставили завдання перед Кабміном і народними депутатами, щоб це змінити. Сподіваюсь, нас почують і це зміниться на законодавчому рівні. Ця законодавча ініціатива уже має візу профільного комітету, але ніяк не зайде в сесійну залу.

— Однією з болючих точок Львівщини є ситуація з шахтарями: досі не вирішено питання виплати їм зарплати…

— Протести шахтарів були спровоковані структурами, які борються за державні закупівлі вугілля. Через ці акції зупинили роботу найкращих шахт Львівського басейну, де є найдешевше вугілля. Поки ми з’ясовували стосунки, ці структури продали достатньо вугілля, заробили гроші. А потім це питання підхопили політичні провокатори. Зрозуміло, якій країні потрібна дестабілізація в Україні… Нещодавно спецслужби зробили тотальні перевірки на червоноградських шахтах…

Інша сторона медалі — думаю, ми достукаємося до уряду і там зрозуміють, що необхідно інвестувати кошти в шахти, а не постійно доплачувати (чи не доплачувати) шахтарям: хочу – дам гроші, хочу – не дам. Треба встановити обладнання, яке би дало можливість їм добувати вугілля.

— Ще одна тотальна проблема — корупція. На Львівщині — свіжий скандал: директора департаменту цивільного захисту Андрія Умрихіна звинуватили у причетності до продажу авто, які були передані в зону АТО…

— По Умрихіну — це дезінформація. Думаю, з ним почали з’ясовувати стосунки. Добре, що Умрихін сам зголосився взяти з собою працівників СБУ, прокуратури, виїхати з ними на схід і перевірити ці факти. Думаю, ця історія отримає несподіване продовження. Щодо інших корупційних скандалів — минулого тижня був затриманий на хабарі митник, затримали на хабарі працівників поліції, ще тиждень перед тим — суддів… Мусимо ці ракові пухлини видаляти хірургічним способом. Щойно зустрічався із підприємцями і працівниками Інспекції держархбудконтролю. Там “фонить”. І або воно перестане “фонити”, або будуть кадрові рішення. Підприємцям сказав, що на 100% впевнений у тому, що корупційні грошові потоки не йдуть ні через ЛОДА, ні через СБУ, ні через прокуратуру, ні через поліцію. Отже, влада буде жорстко реагувати на усі прояви корупції. Просто іноді люди думають: краще дам 100 гривень хабара і вирішу своє питання. Не треба давати хабара, треба просто прийти куди треба і сказати, що його вимагають.

— Зазвичай не люди так собі думають, а система їх ставить у такі умови, що не дати немає шансу. Інакше — колосальні проблеми.

— Народжений повзати літати не може. Якщо людина боїться, вона не читала того, що колись сказав Іван Павло Другий полякам: “Не бійтеся”. Якщо цього не усвідомимо, так і будемо жити. Люди, які вийшли на Майдан, не боялися.

— Люди не боялися вийти на Майдан, а хабар і після Майдану дають. Перекладати відповідальність на людей — неправильно. Звичайно, вони несуть співвідповідальність, але основну відповідальність все-таки несе держава і корумповані державні чиновники, наділені владою.

— Якщо створюють такі умови, що не дати неможливо, треба піти — чи в обладміністрацію, чи в СБУ та поліцію, і сказати про це. Колись це треба зупинити.

— У нашій державі, як ви знаєте, так виписані закони, що у будь-кого можна знайти порушення. Ви говорите, що вам не носять, але якщо низова корупція залишилася, це означає, що просто з вами не діляться…

— Думаю, вони розказують, що гроші збирають не для себе, а для голови ЛОДА… Я багато їжджу і спілкуюся з людьми. Мені розповідають, де є проблеми. Але багато хто почав говорити, що все стало більш-менш. Звичайно, усе далеко не так, як має бути. Але може бути так, що у 99 випадках хабарництва не буде, а в одному — буде. Це треба присікти. Я готовий це присікати. Наприклад, один підприємець шість разів подавав декларацію в Інспекцію держархбудконтролю. Ми цей випадок публічно обговорили з підприємцями і правоохоронцями. “Дзвіночок” для Інспекції держархбудконтролю продзвенів голосно.

— Можливо, ситуація з корупцією повільно змінюється на місцях, бо бачимо, що робиться у Києві. Будь-який позитивний результат вашої роботи буде нівелюватися корупційними скандалами у Києві. У вас є можливість прийти до президента і відверто сказати йому те, що думають і говорять вам люди?

— Президент насправді вимагає, щоб я йому говорив об’єктивну інформацію. Це було предметом нашої найпершої розмови. Не треба замилювання очей, я маю право сказати все, що думаю. Я вже привчив до цього стилю і чиновників із центральних органів влади. Вони знають, що я можу на будь-якій нараді, в тому числі у президента, піднятися і сказати відверто, що є проблеми, які вони не вирішують. Після цього є миттєва реакція президента. Він дуже агресивно ставиться до проявів корупції.

— Як ви особисто оцінюєте останні скандали, пов’язані з відставкою міністра економіки Айвараса Абромавічуса, звинувачення близької до президента людини – Ігоря Кононенка – у спробі узурпації влади?

— Треба будувати ефективну владу, а не такий хаос, який є. Я, навпаки, ходжу по людях і питаю: запропонуйте, будь ласка, ефективні кандидатури на державну службу. Ці люди будуть отримувати низькі зарплати, але вони повинні мати бажання послужити державі, громаді. Вдячний, коли мені хтось телефонує і пропонує такі кандидатури. Я маю право відмовити, якщо вважаю, що ця людина не відповідає моїм критеріям. Ще не мав жодної проблеми з цього приводу. Але я б не хотів втягувати Львівщину в цю дискусію..

— Люди все одно проектують київські скандали на владу на місцях на Львівщині. Ви ж представник президента, голова обласного осередку президентської партії…

— Причому тут президент? Двоє людей (Абромавичус і Кононенко. — Авт.) з’ясовують між собою стосунки… Я не до кінця переконаний, хто у цій історії правий. Розібратися в цьому — це буде викликом для Антикорупційного бюро. Залежно від того, наскільки вона буде чесно вирішена, це підніме рівень довіри до цієї структури. Щодо мене, то немає жодної пропозиції в кандидатурах на ту чи іншу посаду, де б я не мав права сказати “ні”.

— А якщо вам подзвонить, наприклад, президент і скаже взяти якусь “свою людину”, то, очевидно, ви будете на це реагувати…

— Президент жодного разу не нав’язував мені кадрових рішень…

— Проблема президента у тому, що на багато викликів не реагує. Коли його звинувачують у недосконалій кадровій політиці, а він намагається пригасити конфлікт, а не вирішити.

— Давайте чесно скажемо: сьогодні основне завдання агресора — дестабілізувати ситуацію в Україні. Війною це не вдалося зробити, ми зуміли зупинити війну. Розділити світ їм також не вдалося — ми зуміли об’єднати Європу, прихилити її до чесної позиції на захист України. У агресора залишився третій варіант — посварити. Хочете, щоб президент, який все робить для того, щоб об’єднати країну, почав публічно ділити людей на “білих” і “чорних”? Це погано закінчиться.

Згадайте, про що ми думали рік тому? Вже було Ізварине, Зеленопілля, але ще не було Дебальцевого. Сьогодні є фортифікаційні споруди, контрбатарейні радари, нагодована і вдягнута армія, військово-промисловий комплекс стає на ноги. Це вже зовсім інша країна. І цю іншу країну хочуть зсередини знищити…

— Якби в Україні не було тотальної корупції, можна було б звинувачувати в усьому зовнішнього ворога…

— Свіжий приклад із Львівської ОДА. До мене дійшли чутки, що дехто з підлеглих за підготовку моїх розпоряджень щодо виділення земельних ділянок збирає гроші від підприємців. Ми уже звільнили заступника начальника юридичного управління, якого перевізники звинуватили у лобіюванні інтересів на конкурсі з автоперевезень. Цим питанням займаються правоохоронні органи. Незважаючи на такі випадки, я не можу сказати, що у Львівській ОДА існує тотальна корупція. Усі розпорядження щодо виділення земельних ділянок, які я підписую, спочатку відсилаю до сільського голови — щоб він погодив або заперечив. Можу підписати і без цього погодження. Але земля виділяється біля цього населеного пункту. Хай сільський голова, якого вибрали люди, скаже свою думку.

Ключові слова:

інтерв'ювисокий замок

Відео

Інформація про черги на кордоні Інформує ДФС

 


Інформація про підрозділи митного оформлення
Інформує ДФС


МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

Ми в Twitter

Ми у Facebook

АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ